Юрий Стасюк

Ю.Стасюк "Роль українських композиторів у розвитку педагогічного репертуару для класичної гітари"

19 май 2013 Статья
2007 рік

 Починаючи з епохи відродження по наш час, діяльність композиторів завжди стимулювала розвиток, модифікацію та популяризацію того чи іншого музичного інструменту. Їх творча фантазія передбачала нові тенденції та новації у конструкції самого музичного інструменту, його практичного вжитку та розвитку репертуару. З появою нових музичних творів з’являлася  слава як у виконавців, так і у самих художніх творах. Композиторам завжди приємно було писати як для хороших колективів  чи окремих виконавців, так і для нового інструменту.  Не виняток в цій ситуації має і класична шестиструнна гітара.

Відомо, що великий вплив на розвиток і популяризацію шестиструнної гітари зробили такі композитори, як Мауро Джуліані, Маттео Каркассі, Ніколо Паганіні ( Італія), Фернандо Сор, Генріх Альберт, Фернандо Таррега, М. Льобет, Мануель Понсе та Кастельнуово-Тедеско( Іспанія),  Нікіта Кошкін, Ігор Рехін, В’ячеслав Широков, В.Славський, Микола Осіпов( Росія). Але свій неповторний вклад у розвиток педагогічного репертуару для гітари зробили і українські композитори.

Серед них ми можемо виділити як визнаних у всьому світі професійних композиторів ( М.Скорик, К.Віленський, Камінський, М.Дремлюга), так і відомих виконавців та педагогів (зокрема, В. Петренко, А.Шевченко, К. Смага, В.Манілов, А.Андрушко, П.Полухін та ін).

Репертуар українських гітаристів значно збагачений завдяки активній діяльності наших композиторів. Особливістю їх творів є опора на українські фольклорні джерела( танці, пісні) та особливий художній зміст, який являється відбитком їхніх роздумів, вражень та переживань, що часто пов’язані з історичними подіями, визначними постатями, красою рідного краю і в цілому менталітетом української нації.

Усіх українських композиторів, що творили та нині продовжують писати для розвитку педагогічного репертуару для гітари, можна умовно поділити на дві групи: 1. Композитори, основна творчість яких припадає на Радянський період (50-80 роки 20го ст.); 2. Композитори Незалежної України. До них відносяться композитори , які нині знаходяться у розквіті своїх творчих сил та молоді композитори.

 

I. Творчість українських професійних композиторів.

Творчість Михайла Шуха ( 1952р.н.,Донецьк).

Закінчив композиторський факультет Харківського Інституту мистецтв. Член Союзу композиторів СРСР. Автор таких творів для класичної гітари, як:„ Три акварелі”, „ Романе”, „ Сюїта старовинних галантних танців”, „ Три  регтайма” та ін.

Творчість Костянтина Віленського (1949, Київ). Закінчив Київську консерваторію  по класу композиції у А. Штогаренка. Член Союзу композиторів СРСР. Серед його творчого доробку для гітари є: „ Концерт для гітари з симфонічним оркестром”, „ Концертне рондо”, окремі твори, такі як: „Ноктюрн”, „Пісня”, „Токата” та дуети для флейти з гітарою.

Мирослав Скорик на замовлення викладача гітари Львівської державної музичної академії  В.Л.Сидоренко у 2005 році композитор написав твір для квартету гітаристів під назвою «Диптих», а Віктор Камінський  твір --«Соната» для гітари соло.

 Творчість Андрія Андрушка.

  У 2003 році закінчив Львівське музичне училище по класу гітари у Сидоренко В,Л, та Львівську державну музичну академію по композиції у кл. Мирослава Скорика. Автор чималого доробку для класичної гітари, а саме: „Два концерти для гітари з симфонічним оркестром”, „ Партита”, „Соната”, безліч оригінальних творів(наприклад, „ Фантазія у гуцульському стилі”, „ Повість про гори”), дуети ( „Диптих”), обробки укр. народних пісень, етюди („Шепіт хвилі”) та ін.

Творчість Юрія Стасюка ( 1974, Рівне).

 В 1993 р закінчив Рівненське музичне училище та у 2004 році --  Львівську державну музичну академію по класу гітари .  Автор „ Дитячого альбому” для гітари (Рівне, 2001р.), до якого увійшли оригінальні твори для гітари та обробки народних пісень, етюди, варіації, ансамблі. Розрахований ,як педагогічний репертуар для учнів музичних шкіл ; автор збірки „ Альбом юного гітариста”, в яку увійшли обробки українських народних пісень”; „ Рондо-капрічіо” та „Фантазія у іспанському стилі” для квартету гітаристів, шість сонат для гітари соло, 5 варіацій на українські народні колядки, Сюїта „Осінні акварелі”, етюди ( „Спогад”, „Осінні фарби”, ”Джаз етюд”) та окремі оригінальні твори(„ Коломийка”, „У лірницькому стилі”), Два концерти для гітари з оркестром, «Concerto grosso» для гітари з оркестром.

   Вагомий внесок у розвиток репертуару для гітари зробили такі композитори ,як М. Дремлюга („Соната”), Є.Мілка („Sonata da camera”, 4 коломийки для домри та гітари), В.Полєвой („Поривання”), В.Лиховид („Іспанський ескіз”), С.Бедусенко („Сонатина”) , М. Стецюк, втор „ Іспанського концерту для гітари з симфонічним оркестром”, прем’єра якого відбулася у 2005 році на Міжнародному фестивалі гітаристів у м. Києві.та багато інших.

 

II. Творчість українських  виконавців і  педагогів.

Великий внесок у розвиток репертуару для гітари зробили педагоги і виконавці. Саме їх прийнято називати композиторами-любителями. Завдяки своїй творчій фантазії, уяві, спостереженням, натхненню та творчим ритмом життя вони не залишилися байдужими до проблем гітарного репертуару. Вони, подібно художникам, знайшли своє самовираження у написанні нових музичних творів, і цим самим дали право на життя багатьом улюбленим, для гітаристів- виконавців, оригінальним п’єсам, обробкам, перекладам.

Давайте ближче познайомимося з їхнім життям і творчістю.

 

  Творчість митців м. Києва.

1. Творчість Констянтина Михайловича Смаги ( 7. 04.1912—18.08.1985). К.М. Смага був видатним гітаристом концертантом, педагогом та композитором. В 1937 р поступив навчатися в Київське музичне училище. Через два роки став Дипломантом Всесоюзного конкурсу виконавців на народних інструментах. В 1949 році закінчив Київську консерваторію по класу гітари. З цього року стає солістом Київської філармонії та Укрконцерту. Паралельно викладав у Музичній школі. К.Смага вніс чималий вклад у розвиток репертуару для гітари: переклав велику кількість класичних творів для гітари, автор багатьох обробок українських і російських пісень та романсів, етюдів; упорядкував декілька репертуарних збірників, які випустило видавництво „Музична Україна”. Найбільш популярною твором К.Смаги є обробка укр. народної пісні „ Лугом іду, коня веду”.

2. Творчість Петра Івановича Полухіна( 1941р, Луганськ). Заслужений артист УРСР,Грі на гітарі почав навчатися з 14 років. В !959 році поступив у Ворошилівське муз.училище та у !963_-у Київську консерваторію по класу гітари. З 1975 соліст Київської філармонії. Вже до цього періоду належать його перші твори для гітари—обробки народних пісень та романсів. П Полу хін являється автором музики більш як 30 фільмам, радіопостановкам та спектаклям. А саме головне, автор „ Концерта для гітари з симфонічним оркестром” та Фантазії „ Візит до лютнистів” для гітари з камерним оркестром.

3. Особливе звучання отримала класична гітара в джазовій музиці. Гітарний  репертуар навряд чи був повноцінним без зразків джазових композицій: від обробок популярних шлягерів до самобутніх та оригінальних творів, насичених свіжими імпровізаціями. Поряд з композиторами Америки, Європи та Росії , українські композитори також зробили свій скромний внесок у цю область музичного мистецтва.

Творчість Володимира Олександровича Манілова ( 1940, Київ).

Грі на гітарі навчився у класі К.Смаги. Чудовий гітарист, який успішно займався розробкою виконавських питань джазової гітари. Автор великої та популярної методичної праці „ Учись акомпанировать на гитаре”, Київ „Музична Україна” 1983, 1986. Дуже цікавим та глибоко пізнавальним підручником є

„ Техника джазового аккомпанимента на гитаре”, Київ Музична Україна,1979.

Одним із самих широковживаних репертуарних збірників є „ Джаз в ритме самбы» Київ Музична Україна, 1983.

Вагому частину репертуару гітариста складає його технічний розділ. Це,  як відомо, етюди на різні види техніки, вправи, гами. Серед українських  

 митців, які приділяли особливу увагу розробці технічного репертуару гітариста, посідає  творчість І.С.Кузнєцова.

Творчість Івана Степановича Кузнєцова( 1914).

Відомий художник та гітарист. Закінчив Московське муз. Училище у П Агафошина ( автора Школи гри на 6-нній  гітарі). Викладав клас гітари у Рівненському муз. училищі. Був солістом багатьох філармоній України. Велику увагу приділяв розробці технічного репертуару гітариста. У 1972 „ Музична Україна” випустила збірник І. Кузнєцова під назвою „ Техніка гри на шестиструнній гітарі”, а у 1988 там само було надруковано методичний посібник „ Гами і арпеджіо на шестиструнній гітарі”.

Свій неповторний внесок у розвиток репертуару для класичної гітари зробили  такі київські педагоги, як:

 а) В.Вовк та А.Гаманін, автори репертуарно-методичного посібника „ Цепочки познания гитары” Київ, 1997. Це об’ємна праця, яка включає у собі розгорнуту методичну частину з музичними прикладами ( 110 сторінок) та частину, куди увійшли оригінальні твори для гітари: „ Поліфонічний зошит”, куди увійшли твори у 24 тональностях, „ Український зошит”, присвячений Т.Г. Шевченку, „Пори року”—збірник оригінальних музичних замальовок;

б) Рябоконь, авторка багатьох етюдів для гітари;

 в) К. Чеченя автор і упорядних декількох збірників джазової музики для класичної гітари( „ Кантрі і регтайми”, „ Джазові п’єси”);

г) М.Михайленко, доцент кафедри народних  інструментів Київської національної музичної академії, автор багатьох обробок класичних, народних та джазових творів для гітари, упорядник багатьох популярних збірників для учнів муз. Шкіл , випущених вид. „ Музична Україна”. ;

 д) Станіслав Миколайович Колесник (1936, Харків)—учень К.Смаги, викладач гітари на естрадному відділі у Київському муз. училищі. Автор репертуарних збірників „ Популярні джазові п’єси для гітари”, видані вид. „ Музична Україна”1984, 1986, 1989. Співавтор популярної серед гітаристів книги „ Гітара від блюзу до джаз року” Київ , „ Музична Україна”, 1986., а також автор окремих оригінальних п’єс для гітари.;

е) Л. Грабовський „Сюїта” для гітари та Євгеній Раков — обробки народних пісень .

2. Серед Львівських та Закарпатських митців, окрім вище згаданих,  виділяються С. Гурін, Б.Котюк та М. Вігула.

Викладач муз. Училища Сергій Гурін, випускник Львівської консерваторії. Автор багатьох обробок нар. пісень та романсів для гітари, серед яких популярною є  обробка романсу Кос-Анатольського „ Ой ти дівчино, з горіха зерня”.

 Композитор Б. Котюк , який написав твір для сопілки з гітарою „ Діалог і розмарія”, який з успіхом був виконаний рік назад у стінах нашого вузу.

Михайло Вігула, закінчив Ужгородське муз училище (2000р.) та Львівську музичну Академію по класу гітари та факультативно по композиції у класі Камінського (2005р.) Це молодий перспективний композитор. Автор багатьох оригінальних творів для класичної гітари: „Соната №1 ”Замкненність”, „Токата”, „ Спогади про Т.Г. Шевченка, „ Бурлеска”, Варіації на тему „Паде дощ”, „Три прелюдії”, „Джазова фантазія”, більшість з яких увійшли до збірки „ Гітарні композиції для шестиструнної гітари” Львів,  2003. А втор обробок українських народних пісень, надруковані в збірках „ Чарівні звуки гітари” в м. Ужгороді, 2002.

 

3. Творчість митців Криму.

Анатолій Антонович Шевченко( 1938, Сімферополь.) Закінчив Симферопольське музичне училище по класу гітари. Гітарист-концертант. Автор багатьох оригінальних творів для гітари серед яких: „ Соната”, „ Три поетичні легенди”, „Ричекар”, „Токката, ” Сумна балада”.

Юрій Фролов (1952, Сімферополь). Учень Анатолія Шевченка з 12 років. У 1985 році закінчив Київське муз.училище, а у 1989 році—Київську консерваторію. Автор ряду оригінальних п’єс, етюдів та обробок для гітари. Видавництво „ Музична Україна” 1987 та 1988 роках випустило дві кники А.Шевченка: „ Неукротимое фламенко”, та „Гитара фламенко. Мелодии и ритмы”. Ці книги розраховані для гітаристів, які хочуть опанувати метод фламенко. В них Широко висвітлена історія та структурний аналіз мистецтва фламенко, деталізовано викладений його метод та подані яскраві та різноманітні приклади цього стилю.

Михайло Григорович Шипотько (1941, Севастополь)—учень А. Шевченка, в класі якого навчався  з 1965-1969р. Автор багатьох оригінальних творів для гітари, багато з яких опубліковані в видавництвах Києва та Москви, зокрема твір „ Колокол Херсонеса”, надрукований у 1збірнику „ П’єси українських композиторів для шестиструнної гітари” Києві „ Музична Україна”, 1985, користується особливою популярністю.

  Репертуар юного гітариста являється не менш цікавою складовою частиною гітарного репертуару. Музика для дітей, написанню якої присвятили себе переважно педагоги, являється однією з самих  ліричних та теплих п’єс для гітари. Серед багатьох інших людей, свій внесок у розвиток дитячого репертуару для гітари зробив одеський гітарист та викладач Ю. Могилюк та Рівненський концертуючий гітарист, соліст філармонії та викладач ДМШ №2 Олег Сидорович Несміх, Ю.Стасюк.

Ю.Могилюк закінчив музичне училище у м. Кишинів. Випустив серію збірників під назвою « Инструментальная музыка для классической шестиструнной гитары», куди увійшли оригінальні твори для гітари( особливо твори морської тематики ( „ Чорноморська полька”, „ Морський етюд”), твори іспанського характеру (”Ритм Іспанії”, „ Іспанський ескіз”, „ Корріда”), „Осіння сюїта” в п’яти частинах, танці ( „ Румунський”. „Ковбойський”), „ Гітара і контрабас”, обробки популярних дитячих пісень.

 

Творчість Олега Сидоровича Несміха.  Народився 1 жовтня 1937 року у місті Новомосковськ Дніпропетровської обл. У 1965 році закінчив Запорізький педагогічний інститут (фізико-математичний факультет). Працював викладачем в середній школі міста Кривий Ріг. Батько, Сидор Остапович, грав на гітарі і гарно співав українські  народні пісні та романси. Саме йому завдячує Олег Сидорович першим урокам гри  на гітарі: першим акордам, підручникам. У 1967 році  вступає ( на заочну форму навчання) до державного музичного училища  ім.  М. П. Мусоргського в місті  Ленінграді, а у 1972 р. – успішно закінчує його( клас викл. Я.Ковалевської). До 1975 року викладає гітару в ДМШ  місті Кривий Ріг, приймає активну участь у творчому житті Клубу гітаристів, гастролюючи по території України ( м. Дніпропетровськ, м. Київ ). У  1975 р. був запрошений солістом до Чернігівської філармонії. Там Олег Сидорович завжди знаходився  у центрі творчого життя Клубу гітаристів. За період праці в Чернігові, він познайомився та підтримував тісні контакти з відомими гітаристами, викладачами та пропагандистами гітарного мистецтва такими як, В. Славський, Є. Ларичев, В.Петренко. Товаришував з видатним гітарним майстром Чернігова І.Єщенком, на інструменті  якого він виступав і на якій продовжує своє навчання зараз його син, студент кафедри естрадної музики Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, Тарас.

З 1981 року  працював солістом Рівненській обласної філармонії та викладачем ДМШ № 2. У концертних програмах, ведучою яких була його дружина, артистка розмовного жанру Т.О. Куропатенко, звучали твори

Е. Вілла-Лобоса, М. де Фальї, Х. Віньяса, З. Беренда, Е. Гранадоса, І.С. Баха,

Ф. Тареги, Х. Туріни, А. Бірнова, О. Іванова-Крамського , а також власні твори для гітари.

Невелику кількість його творів було надруковано багатьма провідними радянськими видавництвами. Видавництвово „ Музыка ” (Москва, 1975) надрукувало „ 2 етюди ”, а  у 1978 р. ― обробку  укр. нар. пісні „ Стоїть гора високая ”, яка  до сьогодні  користується популярністю серед учнів муз. шкіл України, та мініатюру „ Етюд-картина  ”. У різні часи були також надруковані три прелюдії для гітари: у Ленінграді (1977), Києві (1985) та  Москві (1986). Видавництвово „Советский композитор” у 1987 р. випустило збірку, до складу якої увійшов етюд О.С. Несміха.

У 2007 році  Ю.Стасюк випустив навчально-методичний посібник « Твори для класичної гітари О.С.Несміха» .

Олег Сидорович був концертуючим гітаристом і тому часто приймав участь у фестивалях гітарного мистецтва України, зокрема у Донецьку та Полтаві.

У 19901993 роки був  солістом Курської філармонії .

О.С. Несміх рано пішов із життя ( у 1993р.). Похований на Рівненському кладовищі.

 Підсумовуючи вищесказане, ми можемо зробити декілька важливих висновків:

По-перше, спираючись на вищезгаданий фактичний матеріал, ми ясно усвідомлюємо, що українські митці зробили чималий внесок у розвиток педагогічного репертуару для класичної гітари: від творів для дітей до високопрофесійних зразків сучасного гітарного мистецтва. Написані концерти  для гітари з симфонічним оркестром, сонати, варіації, поліфонічні твори, чимало обробок українського фольклору, оригінальних концертних п’єс, перекладів, джазових композицій та технічного репертуару.

По-друге, не дивлячись  на вже досягненні результати та роблячи критичну оцінку діяльності наших композиторів, хочеться додати, що сучасний репертуар гітариста потребує розширення, а саме: мало написано професійних творів великої форми для гітари( концертів, сонат, фантазій тощо), сучасних обробок українського фольклору з високим рів ненем як композиторської техніки, так і художнім та технічним рівнем самих музичних творів, прикладів професійних джазових композицій з високим рівнем композиторської техніки.. Одним словом, не вистачає композиторів з професійною композиторською освітою, які б присвятили більше своєї уваги  гітарному мистецтву, подібно таким сучасним зарубіжним композиторам, як Н.Кошкін, І. Рехін ( учень А.Хачатуряна), Х. Родріго,  М. Понсе, Е. Вілла-Лобос, М.Кастельнуово-Тедеско та ін.

По-третє, ми можемо констатувати, що педагогічний репертуар для гітари  в Україні має свої перспективи розвитку. Залишається сподіватися, що попереду на нас чекають нові враження від почутих свіжих та цікавих музичних творів для гітари  та зустрічі з новими виданнями.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комментарии

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии. Войти.